Меню

Поради батькам

Батькам дитини-підлітка

Вам важко з підлітком? Повірте, підлітку важче, ніж вам

Ви помічаєте, що він погано навчається, має незадовільну поведінку, грубить, стає замкнутим, не може порозумітись із друзями, втрачає довіру до вас, стає нервовим, у нього погіршується стан здоров’я, отже ваша дитина вступила в підлітковий вік. Тому вам потрібно:

·         Любити дитину не за те, що вона розумна чи красива, а за те, що вона ваша рідна.

·         Зрозуміти, що конфлікти з ровесниками, бунт проти батьків, незадоволення всім і собою у тому числі, дитині не уникнути. Тому ваше завдання допомогти.

·         Пам’ятати, що підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

·         Не слід залишати дитину без нагляду, тому що в цей час внутрішній світ дитини дуже нестабільний

·         Не допускати недоліків та суперечностей в поведінці близьких і старших – вони сприймаються підлітком гостро і хворобливо.

·         Не забувати – у батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

Випадки, коли батьки повинні втрутитись

·         Погіршення успішності дитини.

·         Різка зміна в поведінці - дитина гірше спить, не слідкує за собою, стає дратівливою або з неповагою відноситься до вас.

·         В сина або доньки з’являється апатія, якої раніше ви не спостерігали. Дитина замикається в собі. Якщо вона перестала розповідати про свої справи, значить, боїться поділитися з вами. Поговоріть з батьками її друзів – можливо вони підкажуть, у чому справа.

·         Дитина приходить додому, коли їй захочеться, та ігнорує ваші зауваження.

·         В дитини з’являються нові друзі, які не відрізняються хорошою поведінкою і про яких вона вам нічого не розповідає. Можливо, це група підлітків, де діють свої закони та порядки. Якщо вони із вашої школи, негайно зверніться до педагогів. Разом ви знайдете спосіб “відібрати” у них свою дитину та повернути до нормального життя.

·         Дитина бере без дозволу гроші або просить їх, не пояснюючи, навіщо вони їй потрібні.

Ви помітили тривожні симптоми в стані здоров’я дитини, характерні для тих, хто приймає наркотики – червоні очі, часті кровотечі з носа, погана координація рухів, часті зміни настрою, безпричинний сміх або плач. Зверніться з дитиною до шкільного психолога або лікаря. Діти, інколи, швидше довіряться сторонній людині, аніж батькам.

Рекомендації батькам з підтримки позитивної самооцінки у підлітка

Основа самооцінки дитини закладається в залежності від того, як із нею поводяться батьки. Якщо вони розуміють і приймають її, терпляче ставляться до її недоліків і промахів, вона виростає з позитивним ставленням до себе. Якщо дитину постійно «виховують», критикують і муштрують, самооцінка її виявляється низькою, хибною.

Загальний закон тут простий: у дитинстві ми дізнаємось про себе лише зі слів та ставлення до нас рідних. Образ дитини будується зовні, рано чи пізно вона починає бачити себе такою, якою її бачать інші. Кожним зверненням до підлітка – словом, вчинком, інтонацією, жестом, виглядом і навіть мовчанням – ми сповіщаємо йому не лише про себе, але й завжди про нього, а часто саме про нього.

Від знаків любові й визнання у підлітка складається відчуття: «Зі мною все гаразд», «я – добрий». А від сигналів засудження, невдоволення, критики – відчуття: «зі мною щось негаразд», «я – поганий». Покарання, а тим більше саме покарання, лише заглиблює його відчуття неблагополуччя й нещастя. Унаслідок підліток, врешті-решт, може дійти висновку: «Поганий, то й нехай! І буду поганим!» Це – виклик, за яким приховується гіркота відчаю.

Щоб не допустити глибокого розладу дитини із самим собою і навколишнім світом, потрібно постійно підтримувати її самооцінку, відчуття самоцінності. Це можна зробити, керуючись наступними принципами:

·         Безумовно приймати дитину такою, якою вона є.

·         Активно співчувати її потребам і хвилюванням.

·         Бути разом із нею (читати, поділяти захоплення, відпочивати).

·         Не втручатися в ті її заняття, з якими вона справляється самостійно.

·         Допомагати, коли просить.

·         Підтримувати успіхи.

·         Довіряти їй свої почуття.

·         Конструктивно вирішувати конфлікти.

·         Використовувати в повсякденному спілкуванні фрази: «Мені добре з тобою», «Мені подобається, як ти…», «Ти, звичайно, впораєшся», «як добре, що ти у нас є».

·         Бути міцними й послідовними. Діти – тонкі психологи. Вони чудово відчувають слабкості дорослих. Тому, не дивлячись на вашу готовність до компромісу, син або донька мають знати, що батьківський авторитет непорушний. Якщо ж дорослі демонструють підлітку власну невитриманість, істеричність, непослідовність, важко чекати від нього доброї поведінки.

Рекомендації батькам

з профілактики Інтернет-залежності у дітей

Для більшості дітей Інтернет є важливою частиною їх суспільного життя, тому забороняти його категорично не можна. Але можна регламентувати час, проведений біля комп'ютера і встановити для дітей деякі обмеження. Для цього розробіть разом з дитиною, запишіть і повісьте на видне місце внутрісімейні правила використання Інтернету. У них можна включити наступні обмеження: кількість часу, який щодня проводить в Інтернеті дитина, в який час (до або після домашніх завдань, спортивних тренувань і т.д.) він може ним користуватися, обмеження на відвідування чатів або перегляд матеріалів «для дорослих».

Не купуйте дитині персональний комп'ютер. Він повинен знаходитися в загальній кімнаті вашої квартири, а не в кімнаті дитини. Тоді вам не потрібно буде що хвилини перевіряти, чим займається син чи дочка.

Строго стежте за тим, щоб дитина проводила більше часу на повітрі, в компанії своїх однолітків. Не забувайте про позашкільні заняття і захоплення. Тоді ризик потрапити в Інтернет-залежність буде набагато менше.

Якщо ваша дитина відчуває труднощі в спілкуванні з однолітками, наприклад, через надмірну сором'язливість, допоможіть йому налагодити контакти, можливо, за допомогою психолога. Запрошуйте додому його однокласників, запропонуйте синові або дочці записатися в театральний гурток чи студію художнього слова – ці заняття сприяють усуненню комплексів в спілкуванні.

Тактовно і обережно контролюйте своїх дітей в Інтернеті. Для цього ознайомтеся з програмами, які обмежують використання Інтернету та здійснюють контроль над відвідуваними сайтами, наприклад, MSN Premium. Однак пам'ятайте, що кмітливий дитина, якщо постарається, може і відключити цю службу. Тому головне – довіряти дітям і розвивати у них самоконтроль, дисципліну і відповідальність.

    Бути разом із нею (читати, поділяти захоплення, відпочивати).

 

·         Не втручатися в ті її заняття, з якими вона справляється самостійно.

·         Допомагати, коли просить.

·         Підтримувати успіхи.

·         Довіряти їй свої почуття.

·         Конструктивно вирішувати конфлікти.

·         Використовувати в повсякденному спілкуванні фрази: «Мені добре з тобою», «Мені подобається, як ти…», «Ти, звичайно, впораєшся», «як добре, що ти у нас є».

·         Бути міцними й послідовними. Діти – тонкі психологи. Вони чудово відчувають слабкості дорослих. Тому, не дивлячись на вашу готовність до компромісу, син або донька мають знати, що батьківський авторитет непорушний. Якщо ж дорослі демонструють підлітку власну невитриманість, істеричність, непослідовність, важко чекати від нього доброї поведінки.

Психологічна підготовка дитини до ЗНО

Не секрет, що успішність завдання іспиту багато в чому залежить від настрою і ставлення до цього батьків. Щоб допомогти дітям якомога краще підготуватися до іспитів, спробуйте виконати декілька порад:

·         Не переймайтеся про кількість балів, які дитина отримає на іспиті. Навіюйте йому думку, що кількість балів не є досконалим виміром його можливостей.

·         Не підвищуйте тривожність дитини напередодні іспитів – це негативно позначиться на результаті тестування. Дитина в силу вікових особливостей може не впоратися зі своїми емоціями і «зірватися».

·         Забезпечте в будинку зручне місце для занять, простежте, щоб ніхто з домашніх не заважав.

·         Допоможіть дітям розподілити теми підготовки по днях.

·         Ознайомте дитини з методикою підготовки до іспитів. Підготуйте різні варіанти тестових завдань з предмету і потренуйте дитини, адже тестування відрізняється від звичних йому письмових і усних іспитів.

·         Під час тренування за тестовими завданнями привчайте дитину орієнтуватися в часі і вміти його розподіляти. Якщо дитина не носить годинник, обов'язково дайте йому годинник на іспит.

·         Підбадьорюйте дітей, підвищуйте їх впевненість в собі.

·         Контролюйте режим підготовки дитини до іспитів, не допускайте перевантажень.

·         Зверніть увагу на харчування дитини. Такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага і т.д. стимулюють роботу головного мозку.

·         Напередодні іспиту забезпечте дитині повноцінний відпочинок, він повинен відпочити і як слід виспатися.

·         Не критикуйте дитину після іспиту.

·         Пам'ятайте: головне – знизити напругу та тривожність дитини і забезпечити йому відповідні умови для занять.

 

Дитина бере без дозволу гроші або просить їх, не пояснюючи, навіщо вони їй потрібні.

 

Ви помітили тривожні симптоми в стані здоров’я дитини, характерні для тих, хто приймає наркотики – червоні очі, часті кровотечі з носа, погана координація рухів, часті зміни настрою, безпричинний сміх або плач. Зверніться з дитиною до шкільного психолога або лікаря. Діти, інколи, швидше довіряться сторонній людині, аніж батькам.